Діти віком 5-6 років

• Володіє словниковим запасом близько 3000 слів;
• знає свою адресу;
• користується реченнями з 5-6 слів;
• користується всіма типами речень, зокрема й складними;
• вміє переказувати;
• правильно вимовляє практично всі звуки;
• визначає право-ліво у себе, але не в інших;
• знає прості антоніми (великий-маленький, твердий-м’який);
• користується минулим, теперішнім і майбутнім часами;
• рахує до десяти (як мінімум);
• знає призначення предметів і може сказати, з чого вони зроблені.

Звісно, у ранньому віці навчання було вплетено в усі види діяльності дитини, таких як ліплення, вирізання, конструювання, створення аплікацій тощо. Однак, це навчання не містило системи, яка була б характерна для засвоєння знань. Тепер настав час поступового переходу до такого типу навчання, де дитина може і хоче робити те, що вимагає від неї дорослий.

Більшу частину часу дитина має займатися тією справою, яка їй цікава, адже вона, як і раніше, відчуває велику потребу в грі. Тому й навчання, стаючи більш цілеспрямованим, має все-таки носити в цілому ігровий характер.

Увага дитини цього вікового періоду характеризується мимовільністю; вона ще не може керувати своєю увагою і часто опиняється у владі зовнішніх вражень. Проявляється це у швидкій відволікальності, неможливості зосередитися на чомусь одному, у частій зміні діяльності. 

Керівництво дорослого має бути спрямоване на поступове формування довільної уваги, яка найтіснішим чином пов’язана з розвитком відповідальності. Це передбачає ретельне виконання будь-якого завдання – як цікавого, так і не дуже цікавого.

Себто дитина легко запам’ятовує те, що її зацікавило. Але навіть у цьому випадку забування відбувається дуже швидко. Батьки п’ятирічних дітей часто дивуються, що діти так швидко забувають якусь інформацію. 

Уже в цьому віці проявляються індивідуальні відмінності: в одних дітей краще розвинена зорова пам’ять, в інших – слухова, у третіх – емоційна, а в четвертих – механічна. На заняттях із дитиною слід розвивати всі види пам’яті, але прагнути все-таки до навчання запам’ятовування з опорою на розумову діяльність, на розуміння.

Така, у процесі якої розвивається уява. Саме вона дає можливість дитині уявити себе під час гри льотчиком, моряком, водієм та ін. Деяких батьків лякає надмірне, як їм здається, фантазування дитини та вони запитують: “Чи це нормально?”.  Відповідь: “Так. Для п’яти-шестирічної дитини фантазування є необхідною передумовою творчого ставлення до дійсності. Невтомна робота уяви – це один зі шляхів, що ведуть до пізнання та освоєння світу.

Слід звернути увагу на розвиток мовлення:

• Чи всі звуки дитина вимовляє правильно?
• Чи не “з’їдає” початки та кінці слів?
• Чи вміє зв’язно висловлювати свої думки тощо?

Якщо хоча б на одне з цих запитань ви відповіли “ні”, значить, потрібно бити на сполох. Якщо ж вам самим не вдається домогтися позитивних результатів, не слід нехтувати такою проблемою та обов’язково потрібно звернутися за консультацією до фахівця – логопеда.

Більшість дітей цього віку самі виявляють інтерес до опановування грамотою, особливо, якщо ви готували її до цього. Ви постійно розмовляли та гралися зі своєю дитиною, відповідали на її запитання та стимулювали її пізнавальні інтереси, багато читали, розучували вірші та нескладні пісеньки.

Тож саме цей вік органічно підходить для навчання дитини читання, у той час, коли вона сама виявляє жвавий інтерес.